6 клас

 6 клас

15 квітня 2021 р.

 Українська  література

Тема. Урок позакласного читання №4. Співомовки Степана Руданського.

Працюємо на уроці

1.Виразне  читання співомовок.

"Чуприна"

Питалися козака:
"Що то за причина,
Що в вас гола голова
А зверху чуприна?"

"А причина то така:
Як на війні згину —
Мене ангел понесе
В небо за чуприну".

Питаються мужика:
"Що то за причина,
Що в вас гола голова
А зверху чуприна?"

"А причина то така:
Нас біда обсіла —
Голимося до крівлі,
Щоб кузка не їла!"

"Розумний панич"

Привіз дідич раз на свята
І зі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина.

Раз здибає гуменного
І тому хвалиться:
"Ото,— каже,— мій синочок
Як у школі вчиться!..

Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?"
"А мені, то щось не так-то
Здається, мій пане!

Бо якби наш панич мали
Розуму доволі,
То нічого їм би було
Вчитися у школі!"

"Лінивий"

Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його лакей сухощавий
Заснув коло груби…

Заснув лакей коло груби,
Води не напився…
Як захтілось йому пити –
Бідний пробудився…

"Ой питоньки, ой питоньки!" –
Зачав промовляти,
Але, шельма, лінується
Із-під груби встати…

Аж тут дідич із постелі:
"Podaj wody, Janie*!"
Лакей раптом ісхватився:
"Зараз, – каже, – пане!.."

Дає пану води шклянку:
"Proszę wody, panie**!.."
"То ty chciałeś***! – пан говорить, –
Napij się, gałganie!****"


* — Дай води, Іване! (пол.)
** — Прошу води, пане (пол.)
*** — То ти хотів (пол.)
**** — Напийся, негіднику (пол.)

"Окуляри"

Розходився мужичок
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вмів читати.
До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим другим
Просвітити очі.
"Не вміє ж так старий дяк
Стрічки розібрати,
Окуляри ж як візьме —
То куди читати!
Отак і я заведу
Кондаки й тропарі,
Піду тілько та куплю
Такі окуляри".
Пішов мужик до крамниці,
Різні вибирає...
Що на очі накладе,
То все не читає.
Далі соті з носа зняв,
Об землю ударив.
Розплатився та й пішов
Сам без окулярів.
Та й на проводи сказав
Хрещеному люду:
"Окулярів не купив,
То й дяком не буду".

"Слабий зуб"

Сидить шевчик на стільці,
На кумові постільці
Пришиває латку.
Аж у сінях двері — скрип
Далі двері в хату рип! —
Шелеп кум у хатку!

"Здоровенькі ви були!
А що ж мої постоли —
Вже, мабуть, готові?"
"Зараз будуть... Погодіть,
Що ж ви стогнете, як дід?
Чи вже ж нездорові?"

"Та не то щоб, боже, крий,
Був я дуже так слабий,
А так тілько нудно:
Розболівся вражий зуб
Та заріс тобі, як дуб,
Що й вирвати трудно..."

"Не журіться,— каже швець,—
А сядьте-но на стілець!.."
На стілець саджає,
В дратву зуба замотав,
Кінці разом посплітав,
До ноги чіпляє.

Але, звісно, у шевців
Все дірявії стільці,
Щоб то не душило.
Ото шевчик і зайшов,
Стихача діру найшов
Та хвать кума шилом!..

Кум підскочив, як той цап,
Та рукою ззаду лап
За грішнеє тіло:
"Недаремне ж я стогнав,
От коріння попускав —
Аж там заболіло!"

Домашнє завдання. Повторити теоретичний матеріл про співомовки.